“Оксана ІГАС: ARTMODELS – це любов, цінностi та майбутнє”
ArtModels
“Оксана ІГАС: ARTMODELS – це любов, цінностi та майбутнє”

“Оксана ІГАС: ARTMODELS – це любов, цінностi та майбутнє”

31 серпня своє 10-річчя святкує відома не лише на Рівненщині, а й далеко за її межами компанія ARTMODELS. Її у 2009 році заснувала талановита дівчина з неймовірними організаторськими здібностями Оксана ІГАС. Без неї у Рівному не проходить жодна модна, світська, культурна подія, адже саме вона є організатором та режисером більшості з них. Все, за що вона не візьметься, завжди відбувається на найвищому рівні, доведене до ідеалу, має великий ажіотаж та значний резонанс.

Творча, глибока, яскрава, креативна, професійна, талановита, щира, успішна й цілеспрямована. Все у ній гармонійне: і краса, і душа, і серце, і розум. Людина з неймовірно багатим внутрішнім світом і світлом, в які хочеться зануритися з головою одразу, як тільки познайомився з нею. Саме вона є ідейною натхненницею, очільницею та душею компанії ARTMODELS. У її голові щодня генерується величезна кількість креативних ідей, які згодом втілюються спільно з надійною фаховою командою.

Із нагоди 10-річчя з дня заснування ARTMODELS, звісно, ми не могли не поспілкуватися з Оксаною ІГАС, аби довідатися, з чого ж все починалося та як вдалося досягти такого шаленого успіху.

Про внутрішню «кухню» компанії та труднощі у роботі, про жіночий колектив та улюблені проекти, про переломні моменти та причини для гордості, про плани на майбутнє і джерела натхнення, а також про власні секрети краси та успіху від Оксани ІГАС читайте у нашій відвертій розмові для ARTMODELS.UA.

Оксанко, розкажІТЬ, звідки виникла ідея створення компанії ARTMODELS? Як все починалося?

– Мабуть, треба зізнатися в тому, що ARTmodels як школа народилася завдяки проекту «Перлина Рівного». Ті майстер-класи, той довготривалий період підготовки, який ми організували для дівчат-учасниць, ті зміни, які відбувалися з ними в процесі цієї підготовки з моменту знайомства і аж до фіналу, і спонукали організувати таке навчання в Рівному, щоб такий шанс був не лише в учасниць конкурсу один раз на рік. Підґрунтям для створення школи моделей і повноцінної програми навчання стала дружба з Галиною Лазаренко, яка є директором коледжу моделей «L-models». Вона поділилася з нами програмою, яку вони викладають у себе в коледжі, при чому не тільки дисциплінами, але й тематичним навантаженням, і ми уже, маючи досвід організації «Перлини Рівного», адаптували її під місто Рівне. Спочатку запустили перший 4-місячний курс. У нас тоді назбиралося 2 групи. Пам’ятаю, до речі, що ми довго шукали назву школи, яким саме має бути словосполучення і яких саме літер. Для нас ARTmodels означає: «ART» – мистецький, «models» – взірець. Тобто ми саме так перекладаємо нашу назву. І вибрали для себе дату Дня народження – 31 серпня.

А чому саме 31 серпня?

– Це – останній день літа, момент, коли ще є день, вечір, щоб насолодитися й увібрати в себе всі соки, але разом із тим початок вже нового сезону. Завжди 1 вересня асоціюється з якимось новим етапом. Сподобалася нам ця дата. Пам’ятаю, у той день ми відкривали офіс, і для мене дуже знаковою була наша атрибутика. У нас був відразу логотип, на стіні була велика об’ємна вивіска ARTMODELS, яка нам прослужила багато років – це так було красиво, так ефектно.

Із якими проблемами вам доводиться найчастіше стикатися у роботі?

– По-перше, я не люблю слово «проблема». Я називаю це «робочі питання». Якщо говорити про те, що втомлює чи виснажує, або те, що доводиться багато разів повторювати, то є, мабуть, два таких яскравих моменти. Перший – це батьки. У них спочатку панували стереотипні уявлення, пов’язані зі словом «модель». Це те, що нам довгий період часу доводилося розвіювати. Із першого дня заснування ARTmodels наша школа не прагнула виховати «професійну вішалку», яка буде лише чітко знати, як їй поводити себе під час показу чи фотозйомки. Нашим завданням було і є виростити самодостатню цілісну особистість, красиву зовнішньо та внутрішньо, яка вміє доглядати за собою, ростити свій сад душі та думок, читати, вчитися, вдосконалюватися, хотіти жити на повну. От цього ми й вчимо. Але не всі це одразу розуміють, на жаль. Хоча зараз вже легше, звичайно.

Другий момент – це людський фактор, тобто наявність професіоналів високого ґатунку або людей, які хочуть виростити у собі професіонала. Бо коли ми беремо людину на роботу або залучаємо до співпраці, то для мене не має значення освіта людини, а має значення її професіоналізм як такий, талант, який вона розвинула та продовжує розвивати, і готовність вчитися. І те, із чим я часто стикаюся, – це бажання мати все і відразу. Особисто я не мала всього та відразу. Ми йшли поступовим шляхом зі своїми труднощами. Не завжди все виходило з першого разу або так, як хотілося, але завжди йшли вперед, рухалися, не опускали рук, не втомлювалися вірити та діяти. У нас просто дуже красива картинка, і всі думають, що ця картинка легка, все виглядає так просто і так гламурно. Але за цим стоїть стільки роботи, часу, енергії, натхнення, бажання, недоспаних ночей, якихось пошуків компромісів, коштів тощо. І коли приходить нова людина до нас працювати, яка себе ще не зарекомендувала і не проявила, але вже хоче все та зразу, то так не буває. Ти повинен, перш за все, продемонструвати свою віддачу.

Компанія ARTMODELS - це вже бренд. Чи можна назвати ARTMODELS на сьогоднішній день комерційним проектом, який себе окуповує?

– У цілому зараз вже можна сказати, що це – комерційний проект, але ми йшли до цього результату 10 років. Звісно, є такі ініціативи, які потребують дотації, а є такі, які не тільки самоокупні, а й приносять прибуток, але варто пам’ятати, що ми маємо на все собі самі напрацювати. З одного боку, ми зараз уже розуміємо і знаємо, як це зробити, знаємо, що досить часто це нелегко, але якщо працювати, то однозначно буде й результат. У мене є улюблена фраза Богдана Ступки: «Роби свою справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде». МИ дуже довго працювали на репутацію, на заліковку, як кажуть в університеті. Тепер же я можу сказати, що наша репутація працює на нас.

Що для ВАС означає ARTMODELS?

– Я росла одночасно з ARTMODELS. І вдосконалювалася у дуже багатьох професіях. В усі свої проекти я вкладаю душу як режисер, як організатор, як продюсер, як педагог. Я не боюся пробувати навіть театральну режисуру, хоча спеціалізуюся я на організації масових заходів, а мрію про те, щоб знімати кіно. Я можу бути просто організатором, а можу бути адміністратором. Тепер я виросла до такого рівня, що мене кличуть як проектного менеджера, керівника, режисера для втілення якихось суміжних завдань. І якщо раніше дуже довгий період часу я це робила безкоштовно для того, щоб здобути ім’я, то зараз я можу сміливо називати суму, в яку оцінюю свою роботу. І зазвичай мені готові її платити. Разом із тим є такі проекти, які я роблю безкоштовно, тому що вони мені цікаві й близькі. Майже увесь свій прибуток, який я отримую як самостійна творча одиниця, просто як Оксана Ігас, я вкладаю в розвиток ARTmodels, бо це для мене – стиль життя. Це – справа життя. Сприймаю її як додаткову власну місію – допомогти іншим розкрити свій талант, бо вважаю, що кожна людина талановита.

Компанія ARTMODELS - це жінки, дівчата. Як воно – керувати жіночим колективом?

– Я керівник вимогливий і справедливий, але дуже лояльний. Якщо говорити про взаємодію у нашому колективі, то ми вміємо цінувати й розум, і красу, і душевні якості, і сильні сторони один одного. І для мене це така своєрідна соціометрія, бо знаю, що кожна людина – унікальна, красива, і наше завдання – допомогти цю красу проявляти та захоплюватися нею. Я шукаю завжди в нашу команду людей, які хочуть розвиватися разом, яким близька наша філософія, для яких важливі родинні цінності та традиції. У мене навіть є така коронна фраза: «Я хочу, щоб ти хотіла бути тут». Я прагну, аби кожна дівчина, жінка, яка працює чи взаємодіє разом із нами, пишалася тим, що вона частина нашої території. Якщо я продовжую залишатися в якійсь мірі авторитетом для людей, для яких є керівником, то я цьому рада. У нас чим далі, тим більше у колективі складаються партнерські, рівноправні стосунки, де кожен має змогу проявити себе.

За 10 років існування компанія ARTMODELS створила багато класних проектів, які є дуже відомими в місті. А який із них найулюбленіший і чому?

– Таке важке питання. Я навіть не можу виділити якийсь один, чесно. У нас є «Перлинка і Перлина Рівного», які зараз об’єднані в один проект, і ним опікується Надія Пивовар – моя випускниця, моя гордість, дуже душевна та професійна дівчина. І я так рада, що вона настільки знає механізм, що їй зараз лише трішки потрібна моя допомога. Є два дуже важливих моменти. Перше – це, так чи інакше, можливість отримати неймовірно крутий досвід, емоції та, для учасниць фіналу, об’єднати родину навколо себе. Це така крута пригода, яка трапляється з учасниками цього проекту. Друге – це грандіозне свято – фінал, який можна побачити лише раз. Це – подія в місті. Саме з «Перлини Рівного» все й почалося. Другий наш серйозний напрям – це Fashion Time, який наразі вже має три підпроекти: конкурс модних луків Best of Style, конкурс молодих дизайнерів 1Look і «Модна платформа», яку започаткувала в минулому сезоні Марічка Паливода, що очолює зараз цей проект. У нас було три мети: перша – дати можливість нашим випускникам попрактикуватися в реальності, а не в лабораторних умовах, друге – це дати можливість позиціонувати себе молодим дизайнерам і відкрити нові творчі імена, і третє – створити гарний захід, event, подію для міста. За 10 років ми виростили не один, а кілька брендів.

Також у нас є свій журнал, який теж має свої родзинки. Та кількість випусків, які ми зробили за увесь цей час, та кількість благодійних і соціальних ініціатив, які ми реалізували, та кількість людей, яких ми познайомили, стільки добрих справ зробили за час видавництва журналу, стільки емоцій гарних ми подарували та залишили світлин в архівах рівнян – усе це дорогого коштує.

Який саме момент є для ВАС найбільш пам’ятним за всю діяльність ARTMODELS?

– Дуже важко виділити одну подію. Якщо говорити про якийсь переломний момент, то зразу подумалося про те, коли пройшло 8 років, і мені довелося поглянути на свою діяльність із позиції не хобі, а бізнесу. Ми тоді зробили перезавантаження: ціле літо працювали над зміною формату організації роботи. Треба було, щоб знайшлися люди, які зможуть не від проекту до проекту, а постійно займатися ним. І от коли на цих позиціях з’явилися люди, проект одразу отримав інше звучання.

А ще такий момент згадався. У 2012 році ми організували парад на День міста Рівного. Ми зібрали всіх наших випускників, взяли 3 чи 4 кабріолети, посадили в них наших найтитулованіших красунь, а решта просто йшла поряд – всі, хто мав якісь корони з конкурсів. Я навіть трішечки сумую за тим, що в нас в місті вже не проводять такий парад.

Ну і не можна не згадати про виступ з «Антитілами» у травні цього року. Мабуть, недарма це сталося саме в рік нашого 10-річчя. Мені здається, що це в свідомості нашій відкрило якісь додаткові канали, бо виступати на 20-тисячну аудиторію, мати право і честь бути на одній сцені з музикантами, які пропагують високу, змістовну музику – це дуже почесно. І дякую ще раз всім причетним до реалізації цього задуму, а також нашим педагогам, батькам, дітям. І щаслива безмежно за тих наших 50 дітей, які вийшли на цю сцену.

Ви – і бізнесвумен, і організатор подій, і режисер, і продюсер, і педагог, і навіть модель. Яка з цих ролей вам найближча до душі?

– Найближчим до душі в контексті того, чим би я хотіла займатися – це режисура. Бо це не потребує рамок. Тут ти маєш дати собі стільки часу, скільки потрібно на реалізацію задуму. Крім цього, я маю просто зізнатися сама собі в тому, що я – хороший педагог, а може, ще кращий продюсер. Часом думаю, якби я займалася тільки продюсуванням, організаторсько-адміністративною роботою, я би заробляла набагато більше. От чесно, це в мене класно виходить. Зараз намагаюся балансувати між цим всім. Інколи це тяжко. Як буде далі – не знаю. Новий день покаже.

10 років ARTMODELS за плечима. Скажіть, чим найбільше пишаєтесь?

– Пишаюся тим, що не зрадила собі і своїм принципам, життєвій філософії. Тішить те, що ми нічого не продаємо і нічого не купуємо. У нас – завжди все чесно та заслужено. Дуже часто життя різні улесливі пропозиції може підкидати, які, як в тому мультику «Суперкнига», – ззовні золоті, а потім перетворюються на камінці. І здатність не реагувати на таке, що швидко минає, а бачити глибше – оцим пишаюся. Також пишаюся результатами наших випускників. У мене є 2 улюблених хештеги в соцмережах: #нашіталановитідіти і #квіточкаувіночкувипускниць. #нашіталановитідіти – це діти, з якими ми займаємося. А #квіточкаувіночкувипускниць – це ті вже, які виросли і стали такими лебідочками, які досі виглядають просто прекрасно, і не можна сказати, скільки їм насправді років, хоч вони вже мають власні справи, мають дітей, а все ще виходять на подіум із нашими топовими моделями.

Я пишаюся нашими педагогами. Ми настільки переплелися і у світосприйнятті вцілому, і в особливості їхньої дисципліни, і тих професійних знаннях і навичках, які вони можуть дати дітям, що це неймовірно круто. Я дуже пишаюся тим, що в нас така команда. Бо одноосібно, однозначно, не можна всю цю глибину осягнути. Я дуже вдячна їм за те, що вони такі, і за те, що ми разом такі. А от чим би я хотіла пишатися – це 110-відсотковим складом колективу. Ми дуже розрослися за 10 років, ми дуже багато всього почали, дуже багато енергії віддали, але є в нас ніші, які досі потребують людини, яка б хотіла розвивати їх розвиватися з ними сама.

ОхарактеризуЙТЕ трьома словами: ARTMODELS – це...

– Якщо традиційно, то ARTmodels – це ТЕРИТОРІЯ КРАСИ, ГАРМОНІЇ ТА ДОБРА. Чотири слова. А якщо не традиційно, то це – любов, цінності й майбутнє.

Мабуть, так.

ВАША робота багато передбачає спілкування з дітками. Скажіть, як вдається здобути у них авторитет? ВИ більше сувора до них чи навпаки? Який метод частіше застосовуєте: «кнута чи пряника»?

– Ну в цілому я маю репутацію строгого педагога. Я можу навіть просто зайти зранку – і зразу всі вирівнюють спини і виструнчуються, бо знають, що у мене є правила, які не можна порушувати там, де їх не можна порушувати. Я дуже люблю, коли людина знає, як себе повести в тій чи іншій ситуації. Адже те, що доречно в одній ситуації, не доречно в іншій. І це потрібно усвідомлювати. Краще просто не порушувати елементарних норм, які є на нашій території. Наприклад, що на backstage краще не ходити там, де технічна зона, що за кулісами потрібно стояти саме так, а не інак. Тобто для мене, мабуть, мої викладацькі правила – це про професійність. Ми вчимо, як бути професіоналом, а не аматором. Взагалі в нас є величезна кількість батьків, які просять, щоб я просто поспілкувалася з їхніми дітьми, бо я є авторитетом для них. Але якось спеціально я його не завойовую. Я така, яка я є, зі своїми цінностями, принципами, філософією, поглядами. Я стараюся мінімально з’являтися перед дітьми в не зовсім форматному вигляді, бо діти беруть з нас приклад. У мене немає штучних вій чи неприродних губ. Я – природна, і я не лукавлю. І я це пропагую. Бо все, що штучно, має здатність закінчуватися. І мені дуже імпонують цитати на тему того, що ростити потрібно свою душу, бо краса – не вічна. Звісно, що треба доглядати за цієї красою, аби на довше її зберегти, але формувати, розвивати, примножувати треба все-таки красу душевну. Мені здається, що діти, та і не тільки діти, це бачать і відчувають.

Саме ВИ ПРИДУМАЛИ майже усі ваші проекти. Скажи, як відбувається процес народження ідеї?

– По-різному буває. Тут не можна однозначно сказати. Якась народжується швидко, якась довго… Зараз я дуже рада, що провокуються нові ідеї не тільки мною, але й членами нашої команди. І коли я бачу таку ініціативність, то, звичайно, хочу допомогти. І якщо про зараз говорити, то багато ідей сьогодні нам диктують наші діти. Вони змінюються і швидше реагують на тенденції та час. Взагалі я – доволі креативна людина, і інколи мені не вистачає часу й ресурсу реалізувати усі ідеї, які народжуються в моїй голові. Тому деякі треба відкласти в шухляду, дочекатися, доки прийде їхній момент, а деякі навпаки швидко знаходять час для своєї реалізації.

Які плани та цілі ВИ СТАВИТЕ перед собою на наступні 10 років?

– Був період у моєму житті, коли я складала собі суперплани на 5 років, на рік. Я не скажу, що я зараз не прописую, але у мене сьогодні настільки інтуїтивний тип ведення власної справи, що я намагаюся провідчувати ситуацію. Можливо, для типового бізнесмена це погано. Зокрема, в цьому році, коли нам 10 років, є низка важливих для нас моментів, які я хочу реалізувати у зв’язку з цим. І усі мої зусилля наразі спрямовані на втілення оцих задумів. Коли я їх втілю, я, очевидно, подумаю вже про наступні. Єдине, щоби я хотіла, аби залишалося наше бажання робити. Цілком ймовірно, що прийде момент, коли з мого оточення, яке є зараз, знайдеться людина, яка зможе керувати цією компанією краще, ніж я, або по-іншому, але це буде мене влаштовувати, я дам цій людині всі ключі до управління, а сама буду почесним президентом. Мабуть, я про це мрію – бути натхненником, а не практичним реалізатором. Бо я відчуваю в собі потенціал ще в інших амплуа. І мені здається, що якби я приділила зараз часу режисурі кіно, у мене би вийшло. А може, світ потребує мого кіно? І, може, мені треба нарешті не тільки хотіти, а почати це робити? Я вірю, що до цього колись таки прийду, але разом із тим я дуже довіряю Богу і життю, і кожному новому дню, і знаю, що буде так, як треба. Бо коли ми отримуємо талант від Бога, а я його отримала не один – я це яскраво зараз розумію, усвідомлюю, не боюся та не соромлюся про це сказати, то й відповідальність перед Богом ти теж маєш велику. Ти не маєш права не реалізовувати свій талант. Попри те, що я не працюю зараз із «Вересом», але два роки передматчевих церемоній таки залишили слід і дали мені крутий досвід. І якщо мене запросять, наприклад, відкривати стадіон, коли його побудують, я погоджуся.

Хто або що надихає на роботу? Де черпаєте натхнення?

– Насправді я потребую більше часу для черпання цього натхнення. Нові круті ідеї, здебільшого, приходять тоді, коли ти знаходишся в розслабленому стані, коли ти відпочиваєш. Мабуть, мене надихає тиша. Тиша – це коли все добре. Я зараз практикую рано лягати спати і рано прокидатися. Це дає можливість більше встигати і більш ефективно все робити, і почуватися здоровішою і щасливішою. Також мене може надихнути фраза в книжці, може надихнути пісня, може надихнути випадкова зустріч із людиною. Дуже багато речей насправді може надихати – немає сталого рецепту.

Поділіться своїми секретами краси та гарного настрою?

– Звичайно, є якісь і базові речі. Наприклад, зараз я приділяю велике значення сну. Для мене зараз важливо висипатися, пити багато води, їсти багато фруктів, зелені, вчасно поснідати, пообідати і повечеряти. Але найбільший секрет – це слухати себе, своє серце, знаходитися у гармонії з собою, зі світом, і тоді оця гармонія підкаже. Потрібно дозволити собі чути себе, «одягати» на себе – лягає воно тобі в душі чи ні. Коли людина знаходиться в гармонії з собою, зі світом, із Богом, то вона чує, що саме їй потрібно. Коли вона не в гармонії з собою, вона не може це почути. Їй стукають, а вона не чує. Тому треба слухати себе. Тоді й книжки приходять вчасно ті, які треба на даному етапі почитати, і фільми, і фрази, і люди, і ситуації – усе. Мабуть, найбільше завдання людини – розвинути себе так, щоби кожен день прокидатися зранку і казати: «Я – щаслива. Дякую за те, що я прокинулась», – а ввечері додати: – В мене був прекрасний день. Дякую за цей день». Навіть незважаючи на певні труднощі, робочі моменти – це життя. Це відбувається – значить, нам треба це пройти. І вміти знайти щастя в цьому.

Що, на вашу думку, є головним у досягненні успіху?

– Я зараз повторюся, але точно слухати себе. Слухати себе так, щоб було зрозуміло, що ти цього хочеш. Тобто є бажання це робити. Без бажання не буде нічого. І, звичайно, треба йти до кінця. Якщо ти це вже вирішив, то треба це зробити. У кінці шляху ти будеш вдячний собі за те, що ти це зробив. І, безперечно, якщо берешся за справу, то роби максимально якісно, ефективно – тоді буде результат. Працювати з душею, діяти дисципліновано та йти до омріяної мети, робити якісно й змістовно.

Саме так.

Марина Назарчук
нагору
facebook-circular-logo instagram Group